Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Ароматерапія та правильне харчування - два потужні інструменти для підтримки здоров'я та гарного самопочуття. Поєднання цих двох підходів дозволяє досягти синергетичного ефекту та посилити оздоровчий процес.

Наші пращури інтуїтивно розуміли взаємозв'язок між їжею та здоров'ям. Гіппократ, батько медицини, ще в давнину говорив про те, що їжа може бути ліками, а ліки - їжею. Однак сучасна харчова промисловість пропонує нам безліч продуктів, які далекі від ідеалу та містять велику кількість хімічних добавок, барвників та консервантів.

У цій статті ми розповімо, як правильно поєднувати ароматерапію та харчування для досягнення найкращих результатів. Ви дізнаєтеся про те, як різні продукти харчування впливають на ефективність ефірних олій, які дієти найбільш сприятливі для ароматерапії, і як уникнути помилок у харчуванні, які можуть звести нанівець усі зусилля. Ми також обговоримо важливість якості продуктів, а також як мінімізувати вплив шкідливих речовин, що містяться в їжі, на наш організм.

Важливість здорової дієти в поєднанні з ароматерапевтичними процедурами неможливо переоцінити. Яким би кваліфікованим не був лікар-ароматерапевт і якими б сильними не були ефірні олії, одужання відбуватиметься повільно, якщо організм не отримує достатнього харчування або перевантажений токсичними речовинами.

Багато ароматерапевтів зараз поєднують лікування ефірними оліями з рекомендаціями щодо харчування або направляють своїх клієнтів до дієтолога.

Більше 2000 років тому Гіппократ, "батько медицини", висунув теорію про те, що хвороби спричиняє погане харчування. Він говорив: "Нехай ліки будуть вашою їжею, і нехай їжа буде вашими ліками". Але, на жаль, харчові продукти, доступні нині більшості з нас, набагато менш поживні та доброякісні, ніж ті, якими харчувалися люди в аграрному суспільстві Греції V століття до н. е.

У кожної людини різні харчові потреби, і не може існувати жодних твердих правил щодо того, що таке гарне харчування, хоча основні напрями все ж можна виділити. Наприклад, проста вегетаріанська дієта зазвичай вважається ідеальною, але багато людей просто не можуть обходитися без м'яса, нехай навіть у дуже невеликих кількостях. Можливо, їм бракує ферментів, необхідних для перетворення рослинних білків на форми, у яких організм може їх засвоїти.

Що стосується вимог до калорійності продуктів, то її також важко визначити, бо в різних людей харчові продукти засвоюються з різною швидкістю. Добова потреба у вітамінах і мінеральних елементах також у всіх різна, і рекомендовані щоденні дози деяких вітамінів, розраховані відповідними відомствами, у багатьох випадках набагато нижчі за реальні потреби організму.

Але одну пораду для всіх все ж можна дати: уникайте хімічних добавок у їжі. Хімічні речовини додаються до харчових продуктів на кожній стадії їхнього виробництва та обробки - від насіння до готового продукту в магазині. Добрива, пестициди та гербіциди, барвники, приправи та консерванти містяться майже у всіх харчових продуктах, які продаються, а про багато з них відомо точно або є підозри, що вони містять канцерогенні речовини.

Інші речовини, які офіційно вважаються безпечними в невеликих кількостях, можуть накопичуватися в організмі доти, доки не досягнуть токсичного рівня. Під час еволюції організм людини був "запрограмований" на розпізнавання їстівних органічних речовин тваринного або рослинного походження. Кілька десятиліть, протягом яких наш раціон постійно поповнюється речовинами штучного походження, становлять мізерну частку порівняно з тисячоліттями еволюційного процесу, і наші організми не в змозі пристосуватися до всіх нових речовин, з якими їм пропонується мати справу.

Коли організм відторгає будь-яку речовину як чужорідну, він мобілізує різні механізми, щоб нейтралізувати її. Він може виробляти безліч гістамінів як реакцію на незнайому речовину, що проявляється у формі нападів алергії різного типу.

Організм може докладати величезних зусиль, щоб вивести незнайомі йому речовини через шкіру, і тоді з'являється екзема або псоріаз. Він також може намагатися дезактивувати їх, буквально ізолюючи від тканин організму; у цьому разі виробляється багато слизу, щоб оточити ним чужорідну речовину; ним забиваються легені, ніс, пазухи й товстий кишечник. Як останній засіб організм може просто відкладати хімічні речовини в одному з органів, найчастіше в печінці, де вони спочатку можуть не заподіювати шкоди, але з часом, коли їх стає більше, можуть призводити до розвитку найрізноманітніших захворювань.

Тварини, м'ясо яких призначене в їжу, у великих кількостях отримують гормони й антибіотики, і це також чинить негативний вплив на організм людини. У тих, хто регулярно споживав курчат, які отримували разом із кормом гормональні добавки, спостерігалися такі явища, як передчасне статеве дозрівання (наприклад, початок менструацій у 5 років) і збільшення молочних залоз у чоловіків. Слід також мати на увазі, що, якщо ви постійно отримуєте разом з їжею навіть невеликі дози антибіотиків, вони можуть виявитися неефективними, коли справді знадобляться вам у разі хвороби.

Найпростіша порада, яку можна дати, це споживати продукти якомога більше в їхньому природному стані. Уникайте продуктів, що зазнали попередньої обробки, - консервованих, заморожених, готових, пакетованих тощо. Можливо, ви десь читали, що в заморожених продуктах вітаміни зберігаються краще, ніж у консервованих або оброблених якимось іншим чином, але врахуйте, що в багато заморожених продуктів додають харчові барвники.

Намагайтеся споживати тільки ті продукти, про які вам точно відомо, що вони не містять штучних добавок. Худобу годують травами, вирощеними на ґрунтах, оброблених хімічними добривами. Сліди цих речовин накопичуються в організмах тварин, і, коли ми їмо м'ясо, ми споживаємо ці хімікати в концентрованій формі. Те саме стосується і таких продуктів, як молоко, сир і яйця, якщо їх було отримано від тварин, які вирощують у великих сільськогосподарських комплексах.

Вирощуйте за можливості овочі та фрукти самі або купуйте тільки в тих місцях, де продаються "чисті" продукти. Якщо це неможливо, ретельно мийте всі овочі перед їжею. Звісно, таким чином, ви не зможете позбутися всіх хімікатів, але миття певною мірою зменшить їхню кількість.

Купуючи м'ясо, переконайтеся, що тварини вирощувалися природним способом, без гормонів чи антибіотиків. Але навіть якщо у вас є можливість купувати "чисте" м'ясо, краще уникати свинини та яловичини, оскільки вони містять багато жирів і кислот. Свинина особливо і яловичина меншою мірою спричиняють кислотну реакцію в організмі, яка слугує додатковим фактором розвитку багатьох захворювань.

Їжте якомога більше продуктів у сирому вигляді. Кулінарна обробка знищує або видозмінює деякі з найважливіших поживних елементів. Їжте "живі продукти" - пророслі зерна та бобові.

Більшу частину нашого раціону мають становити складні вуглеводи, що забезпечують організм енергією, і клітковина, необхідна для нормального функціонування травного тракту. Очищені вуглеводи, такі, як цукор, біле борошно, і всі продукти, що їх містять, засмічують організм, тому що в процесі виготовлення цих продуктів із них видаляють клітковину, а калорії, які вони містять, не становлять поживної цінності.

Рафінований цукор також збільшує кількість цукру в крові до небезпечного рівня, і підшлункова залоза змушена працювати з навантаженням, виділяючи підвищену кількість інсуліну, щоб переробити його надлишок. Інсулін дуже швидко знижує кількість цукру в крові до небезпечного рівня, і тоді людина почувається втомленою, дратівливою і, звісно, голодною. Вона знову втамовує голод чимось солодким, і, коли такий "стиль" їжі перетворюється на звичку, рівень цукру в крові починає постійно коливатися від надто високого до надто низького. Набагато корисніше споживати неочищені вуглеводи у формі цільних зерен, неочищеного цукру (у помірних кількостях), меду та сухофруктів, щоб цукор і крохмалі надходили в організм у найбільш легкозасвоюваній для нього формі.

Цільні зерна, овочі та фрукти також забезпечують організм достатньою кількістю клітковини, щоб гарантувати проходження їжі через кишковий тракт із "розумною" швидкістю. Їжа, що не містить достатньої кількості клітковини, схильна залишатися в товстому кишечнику занадто довго, спричиняючи процеси бродіння, що можуть призвести до різних захворювань, включно з дивертикулітом і раком товстої кишки.

Джерелом білка можуть слугувати продукти як тваринного, так і рослинного походження. Основними "будівельними цеглинами" білків, яких потребує організм для побудови та відновлення своїх структур, є амінокислоти. До складу таких структур, як кістки, м'язи, внутрішні органи, волосся і нігті, входять 20 амінокислот, але не всі вони можуть вироблятися в організмі. Існує 8 амінокислот, які ми повинні отримувати з їжею. Продуктами, що містять усі ці 8 амінокислот, є м'ясо, яйця та соя, а щоб одержати ці амінокислоти з рослинних білків, потрібно за один прийом їжі лише з'їсти кілька продуктів, які містять усі ці кислоти, наприклад, зернові з бобовими, зернові з горіхами або бобові з горіхами.

Більшість із нас споживають занадто багато білків, особливо у формі м'яса, а це загрожує руйнівними наслідками. У процесі перетравлення білків утворюється сечова кислота, яка в нормальних умовах легко виводиться з організму. Але якщо сечової кислоти занадто багато, організм не справляється з її виведенням і вона відкладається в суглобах або в нирках у вигляді кристалів, спричиняючи подагру, артрит або хвороби нирок. Деяким людям не вистачає ферментів, необхідних для переробки сечової кислоти. Надмірне споживання білків спричиняє також підвищений кров'яний тиск.

Тваринні білки часто дуже багаті на жир, а жир, як відомо, сприяє підвищенню кров'яного тиску та спричиняє хвороби серця. Організм потребує певної кількості жирів, але ліпше, якщо вони отримані з рослинних продуктів. Головний і спинний мозок, серце, легені, печінка та інші життєво важливі органи, а також м'язи потребують деяких жирних кислот, які називаються незамінними. Деякі з них, такі, як амінокислоти, можуть синтезуватися в організмі, але існують дві кислоти - лінолева та ліноленова, - які організм не виробляє. Їх можна отримати тільки з рослин. Одним із найцінніших джерел цих кислот є олія енотери.

Крім основних елементів, що містяться в харчових продуктах, які ми повинні отримувати щодня в достатніх кількостях, існують речовини, яких нам потрібно зовсім небагато, але вони життєво важливі для здоров'я. Це вітаміни, мінеральні речовини та мікроелементи.

Вітаміни A, D, Е і F є жиророзчинними і якийсь час можуть зберігатися в печінці, але вітамін С і вітаміни групи В розчиняються у воді та швидко виводяться з організму, тому їх необхідно споживати щодня. В ідеалі ми повинні споживати всі необхідні нам вітаміни та інші поживні речовини з їжею, але на практиці цього не відбувається, а у відсталих країнах люди не отримують навіть необхідних речовин, не кажучи вже про вітаміни.

До того ж, у різних країнах вимоги до мінімальної кількості вітамінів різні, і часто цей мінімум настільки низький, що покриває потреби людини лише тією мірою, щоб у неї не з'явилися явні ознаки нестачі вітамінів, такі, як, скажімо, цинга. Індивідуальні потреби у вітаміні С, наприклад, можуть бути в 400 разів вищими, ніж рекомендовані дози, а у виняткових випадках і в 1000 разів. Хвороби, стрес, недоброякісне харчування, забруднення довкілля, алкоголь і тютюнопаління - все це фактори, які збільшують потребу організму в різних поживних речовинах і часто водночас зменшують його здатність засвоїти їх. Це зумовлює необхідність вдаватися до харчових добавок, хоча б протягом короткого часу.

Деякі ароматерапевти радять не їсти м'яса в день, коли ви лікуєтеся ефірними оліями. Таку саму пораду можуть вам дати і голкотерапевт, і інші фахівці в галузі холістичної медицини. Вважається, що хімічні реакції, які відбуваються в організмі під час перетравлення м'яса, заважають тонкому впливу ефірних олій. Вам також можуть порадити після таких процедур протягом 24 годин пити більше води.

Олії на тілі людини, яка їсть м'ясо і яка не їсть, пахнуть по-різному, і багато ароматерапевтів можуть розрізняти їдців м'яса й вегетаріанців дійсно за запахом. Багато хто виявляє, що, коли вони перестають їсти м'ясо, їхня чутливість до запахів посилюється.

Автор: П.Девіс