Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Справочник термінів в ароматерапії. Словник понять в ароматерапії. Довідник для тих, хто використовує ефірні олії для краси та здоров'я.

рН - показник кислотно-лужного балансу: 0-7 - кисле середовище, 7 - нейтральне, 7-14 - лужне.

Абсолют (абсолю) - 1. Частина конкрету, розчинна в спирті. Має запах вихідної сировини. Володіє високою закріплюючою властивістю, за рахунок присутності в них нелетких смолистих екстрактивних речовин, які перешкоджають випаровуванню летких компонентів. Широко використовуються в парфумерній промисловості і є дуже цінними. 2. Запашні речовини, одержувані з рослин методом анфлеражу або екстракції розчинниками. Перевершують ефірні олії за концентрацією активних речовин і яскравістю аромату, але поступаються за ступенем очищення. Як і ефірні олії, вимагають запобіжних заходів. Не застосовуються в чистому вигляді. Використовуються, в основному, в парфумерії. Нерозчинні у воді. Розчиняються в спирті та рослинних оліях.

Авіценна (Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна) Афшана поблизу Бухари, 16 серпня 980 року - Хамадан, 18 червня 1037 року - середньовічний учений, філософ і лікар, представник східного аристотелізму. Був придворним лікарем саманідських емірів і дайлемітських султанів, деякий час був візиром у Хамадані. Загалом написав понад 450 праць у 29 галузях науки, з яких до нас дійшли тільки 27.

Активні компоненти (Активи), активна фаза крему, що збагачує крем. Компоненти, що надають додаткові корисні властивості косметичній базі: екстракти, ефірні олії, протеїни, кислоти, вітаміни тощо. Дозування розраховуються відповідно до рекомендацій виробника.

Алопатія - термін, запроваджений основоположником гомеопатії Самюелем Ганеманом, який означає терапію препаратами, що викликають симптоми, протилежні симптомам хвороби. Ганеман протиставляв алопатію гомеопатії - призначенню препаратів, що викликають симптоми, аналогічні симптомам хвороби.

Альдегіди - зазвичай мають закінчення "ал" або "альдегід". Вони не такі безпечні, як терпени або алкоголі, але абсолютно безпечні порівняно з деякими іншими компонентами ефірних олій. Деякі альдегіди - подразники, тобто можуть викликати алергічну реакцію в чутливих людей. Інші можуть бути сенсибілізаторами, тобто викликати місцеве подразнення шкіри або слизових оболонок. Наприклад, цитронеллал може бути шкірним сенсибілізатором, або подразником шкіри. Цитронеллал присутній у цитронеллі, евкаліпті лимонному, лимоні, лимонній траві, мелісі звичайній. Альдегід може бути токсичним сам по собі, а в ансамблі всіх компонентів ефірної олії токсичність не проявляти. Наприклад, дратівливість цитралу "вщухає" в ефірній олії лимонної трави. Тобто, хоча чутливі люди і реагують при нанесенні цитралу на шкіру, ефірна олія лимонної трави нейтралізує подразнення.

Аменорея - аномальна відсутність менструальних виділень.

Антибіотики - речовини природного або напівсинтетичного походження, що пригнічують ріст живих клітин. В ароматерапії, ефірні олії здатні пригнічувати ріст мікроорганізмів або викликати їхню загибель. Деякі антибіотики чинять сильну пригнічувальну дію на ріст і розмноження бактерій і водночас відносно мало ушкоджують або зовсім не ушкоджують клітини макроорганізму, і тому застосовуються як лікарські засоби. Деякі антибіотики використовують як цитостатичні (протипухлинні) препарати під час лікування онкологічних захворювань. Антибіотики не впливають на віруси, і тому не приносять користі під час лікування захворювань, що викликаються вірусами (наприклад, грип, гепатити А, В, С, вітряна віспа, герпес, краснуха, кір).

Антиоксиданти. Речовини, що гальмують окислювальні процеси. Захищають від псування жирні олії, що входять до складу косметичних засобів. Уповільнюють процеси старіння шкіри. Найпоширеніші антиоксиданти, що застосовуються в домашній косметиці: вітаміни С і Е, екстракт кісточок грейпфрута, спиртовий настій прополісу, коензим Q, СО-2-екстракт розмарину тощо.

Антисептики - речовини, що очищають організм від впливу хвороботворних мікроорганізмів і перешкоджають їхньому розмноженню.

Анфлераж - метод вилучення ефірної олії без нагрівання шляхом поглинання. Застосовується для найбільш цінної сировини. Наприклад, квіток троянди, жасмину, туберози тощо. Він заснований на властивості жирних олій і жирів, поглинати ефірні олії. Пелюстки квіток після збору розкладають на тонкий шар свинячого або бичачого жиру, розподіленого на поверхні скла з рамою. Квітки залишають на 24 - 72 години, потім замінюють партією свіжих квіток. Коли жир максимально просочиться ефірною олією, його промивають спиртом, щоб запашні продукти стали розчинними. Потім спирт випарюють і отримують продукцію, яка називається абсолют.

Антиоксиданти - природні речовини, що нейтралізують дію вільних радикалів, підвищують захисні властивості організму і зміцнюють імунітет.

Антидепресанти - психотропні лікарські засоби, що застосовуються для лікування депресії. У депресивного хворого вони покращують настрій, зменшують або знімають тугу, млявість, апатію, тривогу та емоційне напруження, підвищують психічну активність, нормалізують фазову структуру і тривалість сну, апетит.

Аплікація - метод ароматерапії, за якого наноситься на певну локалізовану ділянку нерозбавлених ефірних олій із метою припікання, розгладжування, розсмоктування або полірування (наприклад, шрам, бородавка, поріз).

Аромалампа - застосовується для ароматизації (санації) приміщення за допомогою ефірної олії. Являє собою іноді керамічний, іноді скляний або металевий виріб, виконаний у художній формі. Зверху невелика чаша для води, в яку капають ефірну олію, або композицію ефірних олій - внизу місце для невеликої свічки. Ідеальна аромалампа заввишки приблизно 15 см, чаша округлої форми. Так аромат рівномірно розподілятиметься в приміщенні, а олія випаровуватиметься поступово.

Аромакулон - невеликий виріб із кераміки або скла чи дерева порожнистий усередині. Призначений для використання в якості невеликої ємності для заповнення ефірною олією в дуже невеликій кількості. Аромакулон вішається на шию і людина може вдихати аромат протягом дня, не порушуючи територію іншої людини. Аромакулони краще застосовувати з кераміки, оскільки кераміка здатна вбирати ефірну олію. Всередину кулона можна поміщати невелику кількість вати, щоб запобігти потраплянню олії, пофарбованої пігментом, на одяг. Промивати аромакулони можна 96% спиртом.

Ароматерапія - галузь знань про методи і форми впливу на організм ароматичних концентрованих летких концентрованих речовин, одержуваних із різних частин рослин із застосуванням різних фізичних методів. Уперше термін "ароматерапія" ввів французький хімік Гаттефоссе наприкінці 1920-х років. Ароматерапія належить до альтернативної медицини нарівні з гомеопатією, фітотерапією, натуропатією, траволікуванням тощо. У стародавні часи існувала лише рослинна медицина, яка служила людству протягом тисячоліть. У сучасному світі з розвитком фармацевтичної промисловості вона перейшла в розряд альтернативних, тобто нетрадиційних з точки зору сучасних лікарів. Дія ароматерапії на організм безпосередньо залежить від способу застосування її інструментів - "ароматичних концентрованих летких речовин, одержуваних із різних частин рослин фізичними методами" або ефірних олій. Розрізняють три можливих механізми дії ароматерапії: Фармакологічний: після застосування ефірних олій в організмі відбуваються хімічні зміни, спричинені взаємодією компонентів ефірних олій з гормонами, ферментами, кислотами організму та ін. чинниками Фізіологічний: ефірні олії надають стимулюючу або заспокійливу дію на органи чи тканини організму, причому в цьому процесі може бути задіяно нервову систему Психологічний: унаслідок вдихання ароматів ефірних олій виникає індивідуальна (свідома або несвідома) реакція на їхні запахи, а також на їхню дію. Емоційна реакція, своєю чергою, може викликати психічні або фізіологічні зміни в організмі

Ароматерапевтичні ванни - метод ароматерапії, де в теплу воду додають ефірну олію або суміш олій на основі емульгатора. Як правило, на ванну потрібно від 5 до 15 крапель ефірної олії. Приймати ванну не більше 15 хвилин.

Ароматична сіль - один із методів застосування ароматерапії - ароматична "грілка". Використовують при кашлі, запаленнях пазух носа, кольках, артритах. Цей спосіб чинить комплексний вплив на організм. Забезпечує глибоке прогрівання контактної ділянки та інтенсивне випаровування ароматичних речовин. Потрібно прогріти сіль, насипати її в полотняний мішечок, капнути 10-20 крапель ефірної олії та прикласти до проблемної зони.

Ароматична олія (Аромаолія) - натуральний продукт на основі жирної олії. Воно не є 100%. За своєю суттю, це жирна олія з кількома краплями ефірної. Вартість невисока. Ароматичну олію часто виробляють із додаванням дуже дорогих ефірних олій: жасмину, фіалки, мімози, неролі тощо. Ароматичну олію, в основному, використовують нашкірно як парфум, для ванн, масажу. Якщо ваш флакон з трояндою або неролі спорожнів, то життя аромату ви зможете продовжити, наповнивши флакон жирною олією, наприклад, мигдаль або макадамію. Олія вбере в себе залишки аромату, і ви продовжите своє задоволення.

Астрологія - ароматерапія рекомендує використовувати для кожного знака Зодіаку властиві саме йому аромати.

Аутоімунне захворювання - психо-соматичне захворювання, при якому організм втрачає здатність захищатися від негативних впливів або атакує сам себе.

Афродизіаки - речовини та продукти, названі від імені богині кохання Афродіти. Афродизіаки можуть бути рослинного і тваринного походження. Дія, яку чинять афродизіаки на організм, - це розгальмовувальна дія, що знімає заборони, а також лікувальна дія на органи статевої системи та підвищення тонусу, і посилення бажання, що викликає сильні відчуття. Деякі ефірні олії є загальновизнаними афродизіаками, які здавна застосовують з метою піднесення сексуальності. До складу деяких ефірних олій входять феромони. Відомі ефірні олії Афродизіаки: прянощі, сандал, ветиверія, кедр, цитрусові, іланг-іланг, жасмин, троянда, герань, фенхель тощо.

База - Основа для збагачення ефірними оліями. В якості бази можуть виступати рослинні олії та їх суміші, домашні креми, гелі, шампуні тощо. Не рекомендується брати за основу промислові засоби через непередбачуваність хімічних реакцій. Виняток становлять нейтральні бази, що випускаються спеціально для цілей ароматерапії.

Базова олія(база) - рослинна, жирна олія, придатна як основа для приготування сумішей ефірних олій. Ефірні олії не мають проникаючої здатності в шкірні шари. Для цього необхідна базова олія. Олія для ароматерапії має бути рослинною. Мінеральну олію ніколи не слід застосовувати в ароматерапії як олію-носій. Вона призначена для захисту шкіри від зовнішнього середовища і не має властивості вбирання в шкіру. Термін придатності несучої, базової олії залежить від вмісту в ній жирних кислот і вітаміну Е.

Бальзам - ароматична речовина, що отримується зі смол рослин, сприяє розрідженню слизу

Баттер - рослинні олії з високим вмістом гліцеридів насичених кислот. Отримують шляхом пресування. Тверді олії містять здебільшого стеаринову і ненасичену олеїнову кислоту, основна дія якої - зволоження і збереження еластичності шкіри. Містять високий відсоток стеаринової кислоти, що дає змогу регулювати консистенцію крему. Натуральні батери, використовуються як згущувач і структуроутворювач. Можна використовувати як натуральний замінник стеаринової кислоти. Іноді містять високий відсоток неомилюваної фракції (переважно фітостероли та тритерпенові ефіри), що дає змогу омолоджувати, відновлювати, заспокоювати шкіру.

Гален - Клавдій Гален, який уперше розробив систему класифікації лікарських рослин, народився приблизно 130 року н. е. у Пергамі. Виклав свій досвід лікування за допомогою рослинних лікарських засобів Гален в одинадцяти книгах, які справили величезний вплив на подальший розвиток цієї галузі знань. У своїх книгах Гален описав велику кількість лікарських трав та їхніх комбінацій для використання з лікувальною метою. Він розділив рослини за певними категоріями, і його класифікація стала основою науки про лікування за допомогою рослин. Він започаткував фармакологію, і його ім'я збереглося в ній: всякого роду ліки рослинного походження носять назву "галенові препарати".

Гідродифузія (перколяція) - спосіб отримання екстракту. Процес відбувається швидше, ніж під час дистиляції, а застосовуване обладнання набагато простіше, ніж під час екстракції двоокисом вуглецю. Розсіяний струмінь пари (спрей) пропускається зверху вниз через рослинний матеріал, покладений на решітку. Потім отриману в результаті рідину, а вона складається з суміші конденсованої пари та ефірної олії, охолоджують. Як і в разі дистиляції, ефірну олію і воду легко відокремити одна від одної. Хоча цей спосіб і перспективний, все ж необхідні дослідження для визначення місця подібних олій в ароматерапії.

Дезінфектанти - протимікробні речовини, що використовуються з метою дезінфекції. Володіють широким спектром протимікробної дії, швидким мікробоцидним ефектом, добре розчиняються у воді та утворюють з нею або з повітрям стійкі активні суспензії (розчини, емульсії, аерозолі, тумани), зберігають активність у середовищі, яке знезаражується.

Дезодоранти - косметичні вироби, призначені для маскування, ослаблення або усунення неприємних запахів. Механізм дії дезодорантів полягає в запобіганні розмноженню бактерій у вологому середовищі, і в поглинанні природних запахів тіла та інших нав'язливих запахів. До складу дезодорантів часто входять дезінфікуючі та бактерицидні добавки, що знищують мікроорганізми і перешкоджають появі неприємного запаху.

Диспергатори - продукти, одержувані в процесі диспергування, тобто процес дроблення (розсіювання) і рівномірного розподілу дискретної твердої, рідкої або газоподібної фази в оточуючій її безперервній рідкій фазі, причому ці фази не розчиняються одна в одній. У парфумерній та медичній промисловості використовується для виготовлення шампунів, кремів, емульсій, лікарських препаратів.

Дитерпеноли - хімічна речовина, що міститься в ефірній олії. Є одним із трьох компонентів спиртів. Дітерпеноли благотворно діють на гормональну систему, гармонізують її. Структура дитерпенолів подібна до структури гормонів людини. Наприклад: сальвіол (шавлія), скларіол (шавлія мускатна)

Дитерпени - хімічна речовина, що міститься в ефірній олії оліях у малих дозах. ефективні як: протигрибкові засоби, бактерицидні засоби, відхаркувальні засоби, гармонізують гормональний фон.

Дистиляція - поділ багатокомпонентних рідких сумішей на фракції, що відрізняються за складом, шляхом часткового випаровування суміші та конденсації парів. В ароматерапії, метод вилучення ефірних олій з рослини, де рослину нагрівають, поміщаючи її у воду і доводячи до кипіння, або нагрівають на пару. Висока температура і пара руйнують структуру клітин рослин, і ефірна олія витікає з них. Молекули ефірної олії і пари переміщаються по трубці, проходять через охолоджувальний бак і знову набувають рідкого стану. Отримана рідина збирається в спеціальному бачку. Ця рідина є сумішшю олії та води, але їх легко відокремити одна від одної, оскільки ефірні олії нерозчинні у воді. Олії, які легші за воду, плаватимуть на поверхні, а важкі олії - на кшталт гвоздичної - зануряться на дно.

Диспергування (розсіювання) - тонке подрібнення. Одна рідина змішується з іншою в подрібненому вигляді.

Дифузія - взаємне проникнення речовин, що дотикаються одна до одної, внаслідок теплового руху частинок речовини. Відбувається в напрямку падіння концентрації речовини і веде до рівномірного розподілу речовини по всьому займаному нею об'єму.

Живиця - сирий затверділий сік рослин, що виділяється на зрізах. Ідентична натуральному олія (віддушка, синтетичні олії) - вироблені з продуктів кам'яновугільної смоли, шляхом складання окремих компонентів, таких як ацетат бензилу, дифеніловий ефір, ліналоол тощо. Виходить запах, ідентичний натуральному. Використовується широко в харчовій промисловості та при виробництві парфумерії. Не мають жодної цінності в ароматерапії, оскільки не мають терапевтичного впливу. Відрізнити від натуральної ефірної олії практично неможливо без аналізу. Хіба, що за запахом - синтетичні олії пахнуть набагато сильніше за натуральні ефірні олії і довше зберігають аромат. Можуть викликати виражене пригнічення загальної імунологічної реактивності та виражений загальнотоксичний ефект

Інгаляція - метод ароматерапії, де аромат у вигляді фракцій надходить через носові шляхи в легені, а потім в альвеоли. Звідси вони через судинні та лімфатичні сплетіння потрапляють у загальний кровотік. Метод вважається найбільш ефективним і безпечним, порівняно з прийомом ефірної олії всередину (перорально). Застосовується за будь-якої патології бронхів і легень, за респіраторних захворювань. При цьому методі ефірні олії використовуються в чистому вигляді в призначених концентраціях. Інгаляції можна здійснити за допомогою спеціальних аерозолів або ультразвукових інгаляторів. Найбільш широко поширений метод термічного випаровування ефірних олій з парами води (аромалампи). Інгаляції широко використовуються в профілактичних цілях.

Інгібація - термін відомий в ароматерапії, як пригнічення, зниження ефективності властивості ефірної олії. Деякі олії пригнічують дію одна одної. Ті олії, в яких багато альдегідів (цитронелла), кетонів (шавлія) або фенолів (гвоздика), під час змішування взаємно пригнічують.

Кетони - хімічні сполуки, що містять карбонільну групу в середині вуглеводневого ланцюга. Існують кетони ароматичні, ненасичені, оксикетони та насичені (гексан). Біологічна дія кетонів: антисептична (особливо протигрибкова), ранозагоювальна, знеболювальна, протизапальна, жарознижувальна, антикоагуляційна (протизсідальна) дія, муколітична (стимулюють вироблення слизу), ліполітична (розчиняють жири), седативна (заспокійливо діють на нервову систему), седативна (заспокійливо діють на нервову систему) ефекти. Кетони токсичні. Ефірні олії з високим вмістом кетону можуть спричиняти побічні негативні дії: нейротоксичність (негативно впливають на функції нервової системи), ембріотропний ефект (небезпечні під час вагітності), гепатотропний ефект (порушують функцію печінки). Такі властивості мають ефірні олії з високим вмістом кетонів: гісоп, полин, туя, шавлія, ветиверія, кедр атлантичний, розмарин, евкаліпт. Назви кетонів закінчуються на суфікс "он".

Кислоти - хімічні сполуки, здатні віддавати катіон водню або сполуки, здатні приймати електронну пару з утворенням ковалентного зв'язку.

Компліментарність - при поєднаннях у сумішах ефірних олій, де ефірна олія, вносить коригувальні відтінки в ароматичний букет, іноді змінюючи його акценти до невпізнання (наприклад, рожеве дерево як комплімент для валеріани). Вводячи комплемент у необхідну для терапевтичного застосування ефірну олію, її дія і склад залишаються без змін, але, усувається або нівелюється неприємний для психологічного сприйняття запах.

Конкрет - це ефірна речовина, екстрагована розчинниками із сирої рослинної сировини (кори, листя, коріння, квітів або трави). Містять ефірні олії, жири та воскоподібні речовини. Для того щоб отримати абсолют, конкрет потрібно піддати вторинній екстракції спиртом. Цей метод використовується головним чином у тих випадках, коли дистиляція парою псує запах ефірної олії, наприклад, під час переробки жасмину.

Кумарини - природні сполуки, в основі яких лежить з'єднання бензольного і піронового кілець (кумарини) і фуранового кільця (фурокумарини). Кумарини найбільш типові для рослин родин зонтичних (коріння і насіння дягелю), рутових (шкірка цитрусових), бобових. Накопичуються кумарини здебільшого в корінні, корі та плодах і в менших кількостях у листках і стеблах. Найбільш значущою є фотосенсибілізуюча активність фурокумаринів - підвищення чутливості до сонячного світла та ультрафіолетових променів. Фотосенсибілізація проявляється не тільки в потемнінні шкіри, а й у виникненні опіків і фототоксичних реакцій в осіб із чутливою шкірою. Низка кумаринів і фурокумаринів чинить бактеріостатичну та антигрибкову дію. Виявлено протизгортальну (антикоагулювальну) та деяку протипухлинну активність низки фурокумаринів. Фотосенсибілізуючу дію ефірних олій зі шкірки цитрусових зумовлено наявністю бергамотену (5-метоксипсоралену): у бергамотовій, апельсиновій, лимонній ефірній олії.

Лактони - це внутрішні ефіри оксикарбонових кислот. Біологічна дія лактонів пояснюється властивостями кислот і ефірів. Вони чинять противірусну, протигрибкову, муколітичну, відхаркувальну, жарознижувальну, седативну (заспокійливу) дію.

Лавандин - гібридна лаванда, зараз її культивують як самостійний вид. Лавандином замінюють лаванду в парфумерній промисловості, оскільки через великі квітки виробництво олії обходиться дешевше. Властивості лавандину і лаванди мають відмінності. Ефективний у разі застуд, головних болів, усуває спазми в м'язах, не седативний як лаванда, освіжає та бадьорить.

Лактони - це внутрішні ефіри оксикарбонових кислот. Біологічна дія лактонів пояснюється властивостями кислот і ефірів. Вони чинять противірусну, протигрибкову, муколітичну, відхаркувальну, жарознижувальну, седативну (заспокійливу) дію.

Летючість - під час процесу дистиляції випаровуються тільки найменші летючі молекули. Ефірні олії, що містять здебільшого маленькі (леткі) молекули, називають швидколетючими. Якщо ж в ефірній олії більшість молекул важкі, то такі речовини називають слаболетючими. Якщо розміри молекул речовини середні, то такі ефірні олії називають середньолетючими. Аромат швидколетких олій зникає протягом 2 годин. Наприклад: базилік, грейпфрут, лимон, евкаліпт, лайм. Ці олії збуджують, піднімають настрій. Аромат середньолетких ефірних олій зберігається два-три дні. Наприклад: ромашка, герань, лаванда. Зазвичай вони тонізують і благотворно впливають на процеси метаболізму та системи органів тіла, наприклад, вони корисні в разі розладів травлення і болісних менструацій. Аромат слаболетких ефірних олій зберігається близько тижня, а буває і довше. Ладан, мирра, неролі, пачулі, ветиверія. Слаболеткі олії розслаблюють і заспокоюють.

Ліпіди - природні органічні сполуки, що включають жири та жироподібні речовини. Містяться у всіх живих клітинах

Мазь - олійний засіб на загусниках, без водної фази або з мінімальним її відсотком.

Мацерат - це жирна олія, настояна на рослинній сировині (травах, кольорах, насінні тощо).Як зробити мацерат у домашніх умовах

Мацерація - метод настоювання або мацерації застосовують при переробці запашних квіток. Ефірну олію витягують жиром або нейтральною олією, нагрітою до 60-70 °С. На одному і тому ж жирі настоювання нових порцій квіток повторюють до 10-15 разів.

Мінеральна олія - продукт нафтоперегонки. В ароматерапії практично не використовується, оскільки не має проникаючої здатності. Мінеральна олія не має поживних компонентів таких, які містяться в рослинній. Вони не містять вітаміни, мінеральні речовини, жирні кислоти. Мінеральну олію використовують у косметичній промисловості завдяки її здатності не псуватися та її низькій вартості. На шкірі, вона залишається подібно до олійної плівки на воді, і ускладнює шкірне дихання. За своєю суттю, це кип'ячений вазелін. Його завдання створювати захисну плівку на поверхні шкіри, захищати від тертя і впливу навколишнього середовища. Мінеральну олію в ароматерапії застосовують тільки для розтирань. Усі олії для догляду за шкірою немовлят - мінеральні. Їхнє завдання - запобігання пелюшковому дерматиту, що теж має місце.

Монотерпеноли - один із трьох компонентів спиртів. Основні властивості монотерпенолів: вони пригнічують інфекції, віруси, є бактерицидними, сечогінними, тонізуючими засобами. Дуже бадьорять і корисні для імунної системи. Приклади: борнеол - лаванда, розмарин. Гераніол - герань, пальмароза, троянда. Лавандулол - базилік, бергамот, шавлія мускатна, лаванда, неролі, троянда деревна, чебрець, іланг-іланг. Ментол - м'ята перцева.

Монотерпени - присутні у всіх ефірних оліях, особливо в цитрусових. Вони безпечні і вважаються найменш шкідливими компонентами ефірних олій. Можливе тільки незначне подразнення шкіри. Терпени швидколеткі, легко окислюються і розпадаються швидше за інші вуглеводні. Термін зберігання олій з високим вмістом монотерпенів не більше 2х років. Видалення терпенів з ефірної олії змінює хімічний склад і терапевтичний вплив ефірних олій. Наприклад: лімонен - цитрусові олії. Мають бактеріоцидні, антисептичні, фунгіцидні, антивірусні, сечогінні, муколітичні властивості. Чинять збудливу дію.

Надниркові залози - залози, що виробляють безліч гормонів, частина ендокринної системи, розташовані над нирками. Одна з головних функцій - підтримання репродуктивності.

Настояні олії(Мацерати) - під час виготовлення настояних олій рослинний матеріал - зазвичай листя або пелюстки, інколи стебла - поміщають у ємність із рослинною олією. Вона зберігається в теплому темному місці протягом двох-трьох тижнів. Листя або пелюстки видаляють і замінюють свіжими партіями доти, доки олія-основа не вбере весь запах рослинного матеріалу та не досягне необхідної сили.

Одорологія - наука про сприйняття запахів.

Окисли - цинеольна група входить до складу деяких ефірних олій. Здатна каталізувати активність, посилити біологічну активність інших компонентів у складі ефірної олії, особливо терпенів. Евкаліптова та інші ефірні олії, що містять евкаліптол, мають антисептичну активність (антибактеріальну, антивірусну) і є чудовими засобами профілактики повітряно-крапельних бактеріальних і вірусних інфекцій. Відзначено омолоджувальну дію ефірних олій, що містять цинеольну групу. Це пояснюється тим, що цинеол утворює в організмі різні форми гіалуронової кислоти, яка перешкоджає зневодненню і висиханню біологічних тканин, стимулює оновлення клітин. До цієї групи належать ефірні олії, евкаліптова, майоранова, миртова, кардамонова, розмаринова.

Ароматизатор (синтетичні олії, аромати, ідентичні натуральному) - вироблені з продуктів кам'яновугільної смоли, шляхом складання окремих компонентів, таких як ацетат бензилу, дифеніловий ефір, ліналоол і т.д. Виходить запах, ідентичний натуральному. Використовується широко в харчовій промисловості та при виробництві парфумерії. Не мають жодної цінності в ароматерапії, оскільки не мають терапевтичного впливу. Відрізнити від натуральної ефірної олії практично неможливо без аналізу. Хіба, що за запахом - синтетичні олії пахнуть набагато сильніше за натуральні ефірні олії і довше зберігають аромат. Можуть викликати виражене пригнічення загальної імунологічної реактивності та виражений загальнотоксичний ефект. Але так само мають право на своє існування і застосування.

Віджимання (холодне пресування) - спосіб одержання ефірних олій, застосовуваний винятково для цитрусових рослин, таких як бергамот, грейпфрут, лимон, лайм, мандарин, апельсин. Олія виділяється з невеликих капсул, розташованих під поверхнею плода. Віджимання проводиться за допомогою спеціальних комбайнів. Потім відокремлюється ефірна олія від соку і рідини. Ефірна олія з соком йде в харчову промисловість. На світовому ринку вона дуже дешева. Іноді, нею фальсифікують (підробляють) справжню ефірну олію. Для ароматерапії така олія не використовується. Найвідоміша олія з соком - це олія апельсина. Її часто продають під виглядом ефірної.

Перколяція (гідрофузія) - спосіб отримання екстракту. Процес відбувається швидше, ніж під час дистиляції, а застосовуване обладнання набагато простіше, ніж під час екстракції двоокисом вуглецю. Розсіяний струмінь пари (спрей) пропускається зверху вниз через рослинний матеріал, покладений на решітку. Потім отриману в результаті рідину, а вона складається з суміші конденсованої пари та ефірної олії, охолоджують. Як і в разі дистиляції, ефірну олію і воду легко відокремити одна від одної. Хоча цей спосіб і перспективний, все ж необхідні дослідження для визначення місця подібних олій в ароматерапії.

Прості ефіри - чинять потужну гармонізуючу дію на нервову систему. Вони мають антисептичні, стимулювальні, відхаркувальні, спазмолітичні та сечогінні властивості. Простими ефірами багаті олії кориці, гвоздики, анісу, базиліка, естрагону, петрушки і сассафрасу. Їхня відмінна риса - дуже солодкий запах. Вони більш гарячі, ніж олії з високим вмістом складних ефірів, але також надають гармонізуючу дію

Рослинна олія (основа, несуча олія, транспортна олія, базова олія) - жирна олія, придатна як основа для приготування сумішей ефірних олій. Ефірні олії не мають проникаючої здатності в шкірні шари. Для цього необхідна базова рухома олія. Олія для ароматерапії має бути натуральною, рослинною. Мінеральну олію ніколи не слід застосовувати в ароматерапії як олію-носій. Вона призначена для захисту шкіри від зовнішнього середовища і не має здатності вбирання в шкіру. Термін придатності несучої, базової олії залежить від вмісту в ній жирних кислот і вітаміну Е. Найстійкіша до окислення жирна олія - це жожоба.

Резиноїди - продукт, одержуваний під час способу вилучення ефірної олії за допомогою розчинників. Використовується для камедей і смол з метою отримання запашних екстрактів. Натуральні екстракти запашних смол отримують за допомогою вуглеводневих розчинників, таких, як петролейний ефір, гексан або спирт. Розчинники видаляють фільтрацією і подальшою дистиляцією. Якщо використовують вуглеводневий розчинник, то в результаті залишається резіноїд, запашний екстракт смоли (наприклад, бензойний резіноїд). Якщо розчинником був спирт, то виходить абсолют ароматичної смоли. Наприклад, абсолюти ароматичних смол ладану і мірри можна витягти з живиці - сирого затверділого соку рослин, що виділяється на зрізах. Однак і той і інший можна витягти дистиляцією під дією пари, в результаті чого, вийде ефірна олія. Резиноїди часто використовуються в парфумерній промисловості для додання стійкості аромату.

Ректифікація - повторна дистиляція рослинної сировини. Процедура повторної або подальшої дистиляції дають дешеві ефірні олії, непридатні для ароматерапії. Їх часто видають за якісний продукт - один із методів фальсифікації.

Саше - це невеликий полотняний мішечок або подушечка, наповнений висушеними ароматними травами та листям рослин (м'ята, липа, смородина...), пелюстками квітів (троянда, жасмин, ромашка, лаванда...), тютюну, а інколи спеціями (перець, гвоздика, кориця...). В саше можна додавати ефірні олії. Сухі трави та квіти добре утримують запах і роблять його більш насиченим. Можна насипати в Саші крупу, наприклад просо, а вже на крупу капнути кілька крапель ефірної олії. Крупа містить невелику кількість ліпідів і буде утримувати запах. Саше, зазвичай, дуже красиві рукотворні вироби. У них вкладено творчість і душа господині дому. Найчастіше, Саше застосовують у шафах з одягом і білизною для аромату і від молі. Саше, у вигляді мішечка, можна прикріпити до вішалки з одягом, а подушечку покласти на полицю серед постільної білизни. Саше можна використовувати для спальні, для поліпшення сну, можна підвісити на кухні для аромату. За старовинним повір'ям, Саше з ароматними травами є оберегом. Воно оберігає дім від заздрощів і злих духів, охороняє спокій усередині сім'ї. У цьому разі Саше можна побачити висячим при вході в будинок або, наприклад, на спинці подружнього ліжка. У багатьох етнічних культурах заведено носити невеликі мішечки з травами на шиї, як талісман або як амулет.

Вільні радикали - це аномальні молекули, що мають непарний електрон на останньому електронному рівні, який робить їх вкрай нестабільними. У цьому стані вільні радикали ловлять вразливі протеїни, ферменти, ліпіди і навіть цілі клітини. Забираючи електрон у молекули, вони інактивують клітини, тим самим порушуючи крихкий хімічний баланс організму. Коли процес відбувається знову і знову, починається ланцюгова реакція вільних радикалів, при цьому руйнуються клітинні мембрани, підриваються важливі біологічні процеси, створюються клітини-мутанти. У принципі, вільні радикали - нормальний побічний продукт обмінних процесів в організмі. Однак зростання їхньої кількості може спричинити незворотні пошкодження клітин, що призводить до ослаблення організму та зниження імунітету.

Сенсибілізація шкіри - підвищення чутливості шкіри до впливу будь-яких подразників (ефірних олій, ультрафіолету, хімічних речовин та ін.)

Сесквітерпеноли - один із трьох компонентів спиртів. Деякі сесквітерпеноли (наприклад, фарнесол) уповільнюють ріст бактерій, тобто є бактеріостатиками, але не вбивають їх. Тому вони вважаються ідеальними складовими частинами дезодорантів - не дають розвиватися мікроорганізмам, що викликають неприємний запах. Вони також мають протиінфекційні, сечогінні, збудливі властивості та стимулюють роботу імунної системи. Наприклад: ромашка римська, ромашка німецька, ладан, троянда, меліса - містить фарнесол.

Сесквітерпени (півторатерпени) - органічна сполука, що зустрічається в ефірних оліях. Вони не так схильні до окислення і не настільки леткі, як монотерпени. Наприклад у гвоздиці - каріофілен, ромашка - камазуклен (хамазулен). Сесквітерпени: анальгетики, антибіотики, бактеріацидні, протигрибкові, антисептики, противірусні, протизапальні, спазмолітики, седативні.

Синергія - співпраця. В ароматерапії, коли ефірні олії діють у гармонійній взаємодії, посилюють дію одна одної в суміші. Таким чином, вплив суміші виходить сильнішим, ніж сума впливів складових її частин. Пропорційний склад кожної з олій у суміші винятково важливий для ефективності лікування різних захворювань. Деякі олії, наприклад, трояндова, жасминова і олія лаванди, здатні посилити дію практично будь-якої суміші і входять до складу більшості рецептів ароматерапії

Синтетичні олії (ідентичні натуральному, ароматизатори) - вироблені з продуктів кам'яновугільної смоли, шляхом складання окремих компонентів, таких як ацетат бензилу, дифеніловий ефір, ліналоол тощо. Виходить запах, ідентичний натуральному. Використовується широко в харчовій промисловості та при виробництві парфумерії. Не мають жодної цінності в ароматерапії, оскільки не мають терапевтичного впливу. Відрізнити від натуральної ефірної олії практично неможливо без спектрального аналізу. Хіба, що за запахом - синтетичні олії пахнуть набагато інтенсивніше за натуральні ефірні олії і довше зберігають аромат. Можуть викликати виражене пригнічення загальної імунологічної реактивності та виражений загальнотоксичний ефект.

Складні ефіри - категорія ароматичних молекул, що входять до складу багатьох ефірних олій. Більшість складних ефірів має спазмолітичну, протизапальну дію, а також заспокоює і тонізує нервову систему. Вони є одними з найбільш м'яких і безпечних компонентів ефірних олій і не подразнюють шкіру. До них належить бензилбензоат у бензоїні та інших смолах, геранілацетат у лаванді, евкаліпті та інших оліях, метилантранілат в олії мандарина, апельсина й неролі, а також ліналілацетат, основний компонент лаванди, бергамота й шавлії мускатної, який також міститься в олії жасмину, неролі тощо.

Спирт - сполука, що часто зустрічається в ефірних оліях. Спирти дифузні, легко випаровуються, часто їхній аромат є провідною нотою в характеристиці запаху ефірної олії. Вони безпечні, не викликають подразнення шкіри. Ефірні олії з високим вмістом спиртів застосовуються в педіатрії та геронтології. Закінчується на суфікс "ол". Найбільш відомі спирти в ароматерапії: гераніол, ліналоол, ментол, лавандулол.

Терпеноїди - входять до складу ефірних олій, органічні сполуки, похідні терпенів. Через легке перегрупування вуглецевого скелета терпеноїдів російський учений Е. Вагнер назвав їх "хімічними хамелеонами". Терпеноїди є активними учасниками обмінних процесів, що протікають у рослинах. Деякі терпеноїди регулюють активність генів рослин, беруть участь у фотохімічних реакціях. Вуглецеві ланцюги низки терпеноїдів є ключовими проміжними продуктами в біосинтезі стероїдних гормонів, холестерину, ферментів, вітамінів Д, Е, К, жовчних кислот. Терпеноїди поділяються на алкоголі (спирти), альдегіди, ефіри, кетони, феноли.

Терпени - хімічні речовини, що входять до складу ефірної олії. Клас вуглеводнів, природних органічних речовин. У великих кількостях терпени містяться в рослинах сімейства хвойні, у багатьох ефірних оліях. Терпени - основний компонент смол і бальзамів, так, скипидар. Назва "Терпени" походить від лат. "Oleum Terebinthinae" - скипидар. Поділяються на три групи: монотерпени, сесквітерпени (півторатерпени), дітерпени. Терпени мають суфікс "ен".

Токсичність - в ароматерапії відомі олії, які можуть викликати отруєння, якщо ними користуватися довгий час. Діти, вагітні жінки, люди похилого віку, і ті, у кого є протипоказання, повинні уникати застосування цих олій. Олії підвищеної токсичності: камфорна олія, олія полину звичайного, м'яти болотної, сассафра, туї, гаультерії лежачої та полину гіркого, а також олія шавлії, деякі види чебрецю, насіння анісу (не можна користуватися тривалий час). За тривалого курсу застосування цих олій необхідно робити перерву і пити велику кількість води.

Тон ефірної олії - буває верхній, середній і низький. Це безпосередньо пов'язано з летючістю олії. При складанні сумішей або парфумерних композицій слід враховувати тональність олії.

Туалетна вода - під час переробки сировини шляхом дистиляції, вода насичується ароматичною речовиною і використовується повторно. Цю воду можна застосовувати як туалетну воду, подібно до лавандової або трояндової води.

Фальсифікація ефірних олій - заміна 100% натуральних ефірних олій продукцією, нижчою за якістю і дешевшою за вартістю.

Феноли - входять до складу ефірних олій, циклічні сполуки, що містять гідроксильну групу ОН. Вважаються найбільш небезпечними за реактивністю компонентами. Ефірні олії з великим вмістом фенолів у разі неправильного використання можуть спричиняти токсичні реакції - запаморочення, загальну слабкість, подразнення шкіри та слизових оболонок дихальних шляхів, розлади дихання, колапс, алергійні реакції, а в разі хронічної інтоксикації можуть чинити гепатотропну та нейротоксичну дію, стимулювати ріст пухлин. Допомагають вирішувати велику кількість проблем із порушенням здоров'я. Дія фенолів: антисептична, антибактеріальна, бактерицидна, антивірусна, антипаразитарна, антигрибкова активність. (протиінфекційна), імуностимулювальна, протипухлинна, спазмолітична, антисклеротична, діуретична, муколітична, відхаркувальна та припікальна дії, а також дія, що стимулює нервову систему і травлення. Назви фенолів закінчуються на суфікс "ол". Наприклад: гвоздика - евенол, чебрець - карвакрол.

Фармакопея - збірка офіційних документів (зведення стандартів і положень), що встановлюють норми якості лікарської сировини - медичних субстанцій, всмоктувальних речовин, діагностичних і лікарських засобів і виготовлених із них прераратів. Положення фармакопеї засновані на досягненнях фармацевтичної хімії та її фармацевтичного аналізу, його критеріїв, способів і методів. Цей документ містить вказівки щодо виготовлення, перевірки якості ліків. Визначає вищі дози препаратів і Фармакопеї у поєднанні з виконанням вимог стандарту GMP забезпечує належну якість лікарських субстанцій і препаратів

Фільтрація - метод вилучення ефірної олії з рослин. Він схожий з методом парової дистиляції, але під час фільтрації генератор пари розташований над рослинним матеріалом і пара проходить через нього зверху вниз. Есенція, що вивільняється з рослин у вигляді пари, потім збирається в трубці, що проходить через систему охолодження, де кожна наступна установка має нижчу температуру, ніж попередня. Наприкінці процесу ефірну олію відокремлюють від водної фракції точно так само, як у процесі звичайної дистиляції парою. Цим методом витягують олії з деревної та твердої сировини. При цьому методі рослини менше піддаються тепловій обробці. Ефірна олія виходить чудової якості.

Фотосенсибілізація (фоточутливість) - підвищення чутливості до сонячного світла та ультрафіолетових променів.

Фототоксичність (фотосенсибілізація). Здатність деяких ефірних олій збільшувати чутливість шкіри до ультрафіолетових променів. Фототоксичні ЕМ можуть провокувати появу пігментації, сонячних опіків і виразок.

Фоточутливість - збільшення чутливості шкіри до ультрафіолетових променів. Поєднання олії та сонячних променів може викликати серйозні опіки, які іноді не гояться протягом декількох тижнів. У дуже рідкісних випадках може відзначатися алергічна реакція. Ф. - можуть викликати цитрусові ефірні олії. Щоб уникнути цього, слід уникати потрапляння сонячних променів на шкіру після застосування цитрусових ефірних олій або використовувати їх у концентрації не більше 2%.

Фурокумарини - природні сполуки, в основі яких лежить з'єднання бензольного та піронового кілець (кумарини) і фуранового кільця (фурокумарини). Кумарини найбільш типові для рослин родин зонтичних, рутових (шкірка цитрусових), бобових. Накопичуються кумарини здебільшого в коренях, корі та плодах і в менших кількостях у листках і стеблах. Можуть спричинити підвищення чутливості до сонячного світла та ультрафіолетових променів, тому обережно використовувати людям із чутливою шкірою. Ряд кумаринів і фурокумаринів чинить бактеріостатичну та антигрибкову дію. Виявлено протизгортальну (антикоагулювальну) та деяку протипухлинну активність низки фурокумаринів. Фотосенсибілізуючу дію ефірних олій зі шкірки цитрусових зумовлено наявністю бергамотену - бергамот, апельсин, лайм.

Хемотип - термін, для позначення олій, що мають різний хімічний склад, навіть якщо їх отримано з однієї й тієї самої рослини. Місцевість і кліматичні умови можуть призвести до змін кількісного складу компонентів ефірної олії. Склад основних елементів олій, отриманих із рослин, зібраних у різні сезони, на різному ґрунті, зазвичай коливається. Коли такі відмінності призводять до змін у властивостях олії, і ці відмінності постійні від сезону до сезону, отриману олію класифікують як хемотип, щоб відрізнити її від стандартної олії, яку отримують із тієї ж рослини. Наприклад: олія чебрецю - чотири хемотипи, евкаліпт, майоран, чайне дерева, так само мають хемотип.

Езотерика - таємне вчення про духовність, яким оперували вузькі кланові спільноти. Воно було доступне тільки посвяченим, які не мали права поширювати його далі. У наш час застосовується для позначення чогось дивного, непізнаваного, незрозумілого для простого обивателя. Езотеричний - внутрішній, прихований. У контексті знань грец. "глечик із зернами" - зерна істини всередині чогось.

Екстра вірджин (Extra Virgin) - словосполучення вживається для позначення виду виробництва жирної рослинної харчової олії. Перший віджим, холодне пресування. Олія не проходить теплову обробку, не рафінована, не дезодорована. Під час виробництва зберігаються всі цінні речовини продукту. Термін зберігання дуже невеликий. Швидко стає згірклим. У косметології та ароматерапії частіше використовується рафінована і дезодорована, тобто без запаху. Вона легша за текстурою, швидко вбирається, не залишаючи жирного сліду.

Екстракція - метод виробництва високоякісних квіткових абсолютів за допомогою розчинників. Уперше екстракцію застосували в 30-ті роки 19 століття. Квіти поміщають у герметичні резервуари, пов'язані один з одним. На одному кінці знаходиться резервуар, що містить рідкий розчинник (петролейний ефір, бензол, рідкий бутан, рідка вуглекислота), а на іншому - вакуумний дистилятор. Рідкий розчинник пропускається крізь квіти, розчиняючи ефірні олії. Потім розчинник відокремлюють і отримують напівтверду ароматну речовину під назвою "конкрет". Він містить ефірну олію, жири та воскоподібні речовини. Двадцять п'ять грамів конкрету еквівалентні кілограму найкращої якісної помади, отриманої методом анфлеражу. Як і помада, конкрет піддається інтенсивному струшуванню в спирті, щоб видалити рослинні воски, унаслідок чого отримують високоякісний абсолют.

Емолент - засіб для пом'якшення. Емолент - це жири і жироподібні речовини, що мають властивість фіксуватися у верхньому роговому шарі, надаючи шкірі гладкість і ніжність. Вони не транспортуються в глиб шкіри, вони не чинять будь-якого ефекту на живі клітини. Їхня дія косметична - тимчасове поліпшення зовнішнього вигляду шкіри без активного втручання у фізіологію внутрішніх шарів шкіри. Відомі емоленти: церезин, мінеральна олія, воски (бджолиний, карнауби, канделіли), ізопропілмірістат, стеариловий спирт, рицинова олія, а також силікони диметикон і циклометикон.

Емульсія - рідка форма, непрозора рідина, в якій розчиняються ефірні олії. Емульсія виробляється шляхом диспергування. Наприклад, шляхом змішування жирної рослинної олії та водної фази з додаванням емульгатора.

Емульгатор - речовина, що допомагає розчинити у воді нерозчинне. Це рідка або тверда форма, призначена для змішування води і олії. Із застосуванням емульгатора можна робити крем, де вода й олія не будуть розшаровуватися. Відомим емульгатором вважається віск.

Есенції - речовина, що виробляється рослиною в спеціальних секреторних клітинах. Ці клітини можуть перебувати в різних частинах рослини: у листі, корі, живцях, насінні. Есенція може зберігатися в тій самій клітині, в якій вона синтезувалася, або в спеціальних сумках чи каналах. Запах есенції ми відчуваємо, коли розтираємо в руках рослину. Наприклад, у цитрусових, (лимоні, мандарині) - есенція міститься у відносно великих сумках, що знаходяться в шкірці. Її дуже легко витягують за допомогою пресування. Кількість есенції, що міститься в рослині, залежить від її виду, умов зростання, клімату і якості ґрунту. Есенції рослин мають складний хімічний склад. До нього входять: кислоти, спирти, альдегіди, кетони, складні ефіри, феноли, сесквітерпени і терпени. Використовуючи енергію, отриману від сонячного світла, рослини комбінують хімічні речовини. Як і ефірна олія, есенція кожної окремої рослини має свій неповторний аромат та унікальні терапевтичні властивості.

Естрогени - жіночі статеві гормони, що виділяються яєчниками, корою надниркових залоз. Естрогени необхідні для продовження роду, для здійснення різних фізіологічних процесів. Зниження рівня естрогену в організмі сприяє старінню, розвитку остеопорозу (крихкості кісток). Деякі рослини містять рослинні естрогени, що можуть доповнити нестачу власних естрогенів в організмі. Наприклад: фенхель, равенсара, естрагон, мускатна шавлія

Ефіро-олійні рослини - рослини різних ботанічних родин: парасолькові, губоцвіті, розоцвіті - (троянда), геранієві (герань), амарилісовие (тубероза), миртовие і т д. Рослини, з яких можна виділити ефірну олію. Багато відомих ароматів, як-от аромат яблуневого цвіту, бузку, конвалії, персика, півонії, абрикоса, липи, лотоса, магнолії, папороті, кокоса, манго, банана, суниці, кави, полуниці, ківі, кавуна, дині, огірка тощо, не існує, бо такі рослини не є ефіроолійними.

Ефіри - це хімічні сполуки, що містять кислотні радикали, які забезпечують їхню біологічну активність. Ефіри містяться в більшості ефірних олій, їхня присутність надає аромату олій фруктової ноти та відтінків солодощів. Ефіри слаботоксичні та практично безпечні. Назви ефірів закінчуються на суфікс "ат". Наприклад: бензилбензоат (речовина від коростяного кліща) міститься в іланг-ілангу, жасмині. Дія ефірів: розслаблювальна, спазмолітична, протизапальна, зігрівальна та заспокійлива. За рахунок тісного зв'язку з органічними кислотами ефіри мають ранозагоювальний, протигрибковий ефект і проявляють антипаразитарні властивості. Можуть викликати подразнення на шкірі.

Автор: О.Шарова