Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Грудне молоко захищає немовля від хвороб і покращує діяльність його організму. Але як конкретно, за рахунок чого воно діє? Зрозуміло, що малюк отримує з молоком жири, вуглеводи, мікроелементи, вітаміни, ферменти, гормони та імунні антитіла. Нові дослідження додають інші цікаві факти.

Рятунок недоношених дітей, як вважає неонатолог Марк Ундервуд (Каліфорнійський університет, США), - не в ліках, а в правильному вигодовуванні. Він пропонує, щоб уникнути некрозу кишківника (однієї з головних причин загибелі новонароджених із малою вагою), давати крихіткам коктейль із пробіотиків (корисних бактерій кишківника) і пребіотиків (їжі для цих бактерій). До такого рецепту його підштовхнуло вивчення грудного молока. Воно підтримує баланс мікробів у кишківнику та в інших органах, тобто той тип внутрішньої екосистеми, якою володіємо ми всі і за якою в науці утвердилася назва "мікробіом".

У червні 2012 року закінчився п'ятирічний міжнародний проєкт "Мікробіом людини", метою якого було описати всіх мікробів, що існують в організмі людини. Опубліковані дані показують, що на кожну клітину нашого організму припадає десяток клітин бактерій - як корисних, так і умовно-небезпечних (які починають шкодити тільки за певних умов). Чоловік вагою 90 кг носить 2,7 кг бактерій на шкірі, у роті та носоглотці, у шлунку, кишечнику та інших органах. Ці бактерії не просто сусідять із нами, вони беруть активну участь в обміні речовин.

Проект дав змогу скласти перелік корисних і умовно-небезпечних бактерій у здорової людини та розшифрувати їхню ДНК. Коли ми хворіємо, приймаємо ліки, спектр бактерій змінюється - рівновага порушується. Виявилося, що для новонароджених головний відновник і захисник бактеріального балансу - грудне молоко.

Плід в утробі не стикається з бактеріями. Перше знайомство з ними - проходження через родові шляхи, дотик до матері, перше годування. Бактерії, як корисні, так і ті, що здатні нашкодити, "заселяють" організм дитини, і за кілька днів починається навчання імунної системи - як із ними співіснувати.

Але повернемося до професора Ундервуда з Каліфорнії. Він розповідає про свою пацієнтку Селію - за медичними показниками вона з'явилася на світ унаслідок кесаревого розтину на 13 тижнів завчасно і була поміщена в кювез (апарат на кшталт інкубатора для недоношених немовлят). Тож організм Селії познайомився тільки з лікарняними бактеріями. Годувати грудьми її було неможливо - у дитини не було сил смоктати молоко. Через катетер крихітка отримувала вітамінну суміш із кількома краплями молока своєї матері. У результаті дівчинка уникла некрозу кишківника та інших бактеріальних захворювань, що нерідко трапляються в недоношених, а через кілька місяців її змогли виписати з лікарні.

Доктор Ундервуд переконався, що діти на грудному молоці страждають від кишкових захворювань удвічі рідше, ніж діти на молочних сумішах. Суспільство починає визнавати той факт, що для здоров'я малюка правильне харчування - найголовніше. Але що ж робити з індустрією виробництва дитячих сумішей для заміни грудного молока? Тільки в США оборот цього бізнесу становить 3,5 мільярда доларів на рік.

Брюс Джерман, який теж працює в Каліфорнійському університеті, багато років займався біохімічним дослідженням їжі. Він вважає, що кошти на науку розподіляються нерозумно. Якби всі гранти, видані на вивчення, наприклад, червоного вина, витратили на вивчення біоактивних складових материнського молока, то людство вже знайшло б нові схеми лікування багатьох недуг.

Ці думки й спонукали Джермана 1994 року вирушити до Швейцарії на рік, попрацювати на фірмі "Нестле", найбільшому виробнику замінників грудного молока. Саме там витрачаються великі кошти на аналіз складу грудного молока. Для виготовлення переконливої підробки треба добре знати оригінал. Але й фахівці "Нестле" в ті роки не розуміли, як впливає грудне молоко на патогенні мікроби.

Джермана зацікавив один із класів речовин, що містяться в молоці, - олігосахариди. Ці прості цукри з короткою молекулою, що входять до складу молока, не перетравлюються. Вчений задумався: навіщо ж їх, які не засвоюються людським організмом, так багато в молоці? Разом із мікробіологами він почав виділяти олігосахариди і досліджувати їхню дію на бактерії. Процес аналізу цих сполук досить складний. Колеги Джермана почали вивчати їхню будову на новому рідинному нанохроматографі, який розділяє суміш молекул.

Іншою корисною технологією став циклотрон на надпровідному магніті. Молекули складних сполук розбивають на фрагменти ударом лазерного променя, потім ці фрагменти розганяють у вакуумі з різною швидкістю, яка залежить від маси молекулярного фрагмента. У результаті в грудному молоці знайшли 150 видів олігосахаридів (існує думка, що їх близько 200). З них кілька десятків раніше не були відомі науці. Припускають, що багато олігосахаридів відіграють ключову роль у створенні імунітету новонародженого.

В іншій лабораторії того ж інституту стали вивчати, як працюють ці цукри. Кишкові бактерії вирощували в пробірках з олігосахаридами без доступу кисню, імітуючи життя мікробів у кишечнику. Вивчаючи дитячі фекалії, мікробіолог Девід Міллз виявив, що біфідобактерія немовляча, головна в немовлят, які годуються грудним молоком, прекрасно харчується олігосахаридами. Дитина перетравити їх не може, а бактерія - із задоволенням. Причому біфідобактерія поглинає олігосахариди з такою швидкістю, що шкідливим мікробам нічого не дістається, і вони гинуть.

Вже вміють вирощувати дитячу біфідобактерію і перетворювати її культуру на порошок, добре розчинний у воді. Але ще потрібно навчитися дешево виробляти у великій кількості олігосахариди, що містяться в грудному молоці. У коров'ячому молоці вони є, але їх мало. Є надія, що в промислових масштабах ці цукри будуть отримувати з молочної сироватки - відходу від виробництва сиру.

У лабораторії Ларса Бода в тому ж Каліфорнійському університеті виявили, що цукри грудного молока допомагають у боротьбі з патогенною кишковою амебою, що викликає дизентерію. Складні цукри осідають на стінці кишечника, а за своєю конфігурацією вони схожі на молекули, наявні на поверхні клітин кишкової вистилки. Паразитичній амебі потрібні ці молекули, а вона натрапляє на неїстівні цукри, зачіпляється за них і потім виводиться з кишечника. Молекули цукрів грудного молока ще й гальмують життєві процеси тих стрептококів, що спричиняють респіраторні та вушні інфекції. Це пояснює, чому діти, вигодувані грудьми, страждають на них рідше. У молоці знайдений і такий олігосахарид, який ефективний у боротьбі і з кишковою паличкою, і зі збудником дизентерії, і навіть із холерним вібріоном.

Треба сказати, що деякі біологи-еволюціоністи вважають зараз, що у ссавців годування дитинчат молоком спочатку з'явилося не стільки для їхнього харчування, скільки для захисту від хвороб.

В Англії, Німеччині та США готується випуск поживних сумішей із цукрами грудного молока - учені сподіваються, що вони допоможуть у боротьбі з кишковими інфекціями, харчовими токсинами та зміцнять імунітет немовлят. Олігосахариди, аналогічні тим, що є в грудному молоці, корисні й дорослим, у яких із якоїсь причини порушився мікробіом кишківника.

Почалося вивчення і жирів молока - у них бачать майбутнє в лікуванні СНІДу, оскільки ці жири заважають вірусу хвороби проникати всередину імунних клітин, які цей вірус знищує.

Автор: Олена Ізюмова