Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Щоб зберегти шкіру молодою і пружною, необхідно використовувати креми - захисні, живильні, зволожувальні.

Всі ми купуємо креми за своїм типом шкіри та віком. Але чи знаєте ви, що приготувати домашній крем не тільки просто, але ще й ефект від такого крему буде набагато помітнішим?

Отже, кілька порад з чого почати, тим, хто ще не наважився.

Усі креми містять у собі широкий спектр різних базових олій, які входять до олійної (жирної) фази крему. Насамперед, необхідно підібрати олії, враховуючи потреби та тип власної шкіри. Можна купити невеликі пробники олій і протестувати їх.

Ідеальна олія для вашої шкіри має легко вбиратися, не залишати відчуття жирної плівки, не провокувати сальні виділення шкірних залоз і появу висипань. Базові олії, які сушать шкіру також не підходять для виготовлення домашнього крему.

Як провести тест на переносимість олії шкірою? Велика частина олій має досить щільну і жирну текстуру, тому застосовувати таку олію в чистому вигляді вкрай не рекомендується.

Найпростіший спосіб протестувати олію - змочити ватний диск водою і капнути олію на нього. 1-2 рази на день протерти диском чисту і суху шкіру, не застосовуючи після ніяких інших засобів. Якщо не виникло проблем на кшталт алергії, висипань або дискомфорту, значить, олія для шкіри підходить. В ідеалі олія має пом'якшити шкіру, можливо, поліпшити колір обличчя, зняти запалення, звузити пори.

Тест бажано повторити ще 2 рази, для того, щоб точно знати, що олія підійшла або не підійшла. Під час тестів краще взагалі виключити використання іншої косметики. Тоді результат буде вважатися більш достовірним.

Як правило, для сухої шкіри обирають олію авокадо, кунжутну олію та олію ши (каріте), для жирної шкіри використовують олію кісточок винограду та олію жожоба. Особливу увагу варто приділити олії зародків пшениці, вона багата на вітаміни і добре підходить для будь-якого типу шкіри.

Якщо від використання олії немає жодного ефекту ні позитивного, ні негативного - не поспішайте списувати її з рахунків. Можливо, у суміші з іншими компонентами крему вона ще себе проявить. Така олія також добре послужить нейтральною базою для тестів і застосування ефірних олій.

Ще один важливий аспект, необхідний для приготування домашнього крему - це вибір відповідних ефірних олій.

Існують два способи перевірити ефірну олію. Перший, вже озвучений - розчинити краплю ефірної олії в декількох краплях базової і нанести на невелику ділянку шкіри, не використовуючи інших засобів.

Є більш радикальний спосіб перевірки - нанести ефірну олію в чистому вигляді на зовнішню частину ліктьового згину, зап'ястя або за вухо. Якщо не виникне подразнення і почервоніння, то цю олію шкіра переносить нормально. Другий спосіб потрібно застосовувати з особливою обережністю, оскільки ефірні олії бувають за своїм впливом м'які (лаванда, ромашка, троянда) і сильніші (чайне дерево, цитрусові). Іноді олія може навіть викликати невеликий опік!

Якщо шкіра не чутлива, то ефірні олії можна застосовувати безпосередньо в чистому вигляді, наприклад, ефірну олію чайного дерева точково наносять на прищі для лікування запалень. Але найчастіше ефірну олію застосовують у складі кремів, тоніків і лосьйонів, а також у суміші з базовими оліями.

Ще один важливий момент у приготуванні домашнього крему - це дотримання гігієни. Всі інструменти необхідно ретельно стерилізувати, руки завжди тримати чистими, і не забувати про терміни і місця зберігання готових домашніх кремів.

Натуральний крем після того, як зварили, потрібно перелити в простерилізовану скляну тару і зберігати в темному прохолодному місці. Терміни зберігання залежать від складу крему. Найчастіше домашні креми зберігають у холодильнику, а іноді заготовляють велику кількість крему, ділять на порції та заморожують у морозильній камері. Якщо до крему додати натуральний консервант, то терміни зберігання будуть подовжені.

Всі воски та олії (олійну фазу крему) плавлять на водяній бані, у кожного воску та олії є своя температура плавлення (див. температура плавлення восків та температура плавлення базових олій).

Водну фазу крему, як правило, кип'ятять, якщо це дистильована вода або відвар трави. Дуже обережно нагрівають водну фазу, зроблену з різних гідролатів, тому що їх кип'ятити не можна, але нагріти для стерилізації необхідно.

Автор: А.Новак