Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Пігментація шкіри визначається спадково-генетичними факторами, расовою приналежністю та залежить від нейроендокринних зв'язків. Здорова пігментація шкіри визначається адекватним вмістом в організмі вітамінів групи В, заліза, міді, цинку, пантотенової кислоти, біотину.

Зміни забарвлення шкіри зумовлені як нестачею, так і надмірною наявністю в шкірі пігменту.

Пігментні плями мають різноманітну форму, гладку поверхню і різкі межі.

Причини появи пігментних плям досить різноманітні: внутрішні захворювання, вагітність, спадкові чинники, вікові зміни, зловживання деякими лікарськими препаратами, а також солярієм і сонячними ваннами. Пігментні плями взимку та восени зазвичай бліднуть, а навесні вони стають яскравішими. Тому лікування пігментних плям доцільно починати в осінньо-зимовий період, а навесні та влітку захищати шкіру від сонячних променів.

Для лікування гіперпігментації потрібен комплексний підхід. Всередину застосовують великі дози вітаміну С, полівітамінів, метоніну. Зовнішньо - відбілювальні та відлущувальні маски.

Ефірні олії в разі гіперпігментації: лимон, бергамот, грейпфрут, мандарин, ромашка, рожеве дерево, петітгрейн, ліметт.

Ромашковий лосьйон:

• дистильована (або тала) вода - 100 мл;
• 1 ст. ложка яблучного оцту;
• лимон - 2 краплі;
• рожеве дерево - 2 краплі;
• ромашка - 1 крапля;

Лимонна маска:

• білок, лимонний сік;
• рожеве дерево-1 крапля;
• грейпфрут - 2 краплі.

Журавлинна маска:

• білок, журавлина;
• ромашка - 1 крапля;
• ліметт -2 краплі.

Лосьйон і маски використовуються локально, тільки в місці пігментації.

Вітиліго

Вітіліго називають пігментну аномалію, яка характеризується появою білих, різко обмежених плям. Локалізується вітиліго на різних ділянках тіла. Плями вітиліго, розростаючись, утворюють великі ураження. Існують роками, іноді зникають мимовільно.

Причини хвороби невідомі. Припускають, що захворювання пов'язане з ендокринними та нервовими розладами, з психічними захворюваннями, стресами.

Лікування досить важке і тривале. Найкраще його проводити під наглядом фахівця, причому після індивідуальної консультації на основі аналізів та анамнезу.

Автор: Л.Дмитрієвська