Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Хімія ефірних олій. З яких компонентів складаються ефірні олії. Склад ефірної олії. Що таке терпени, монотерпени, сесквітерпени, дитерпени. Що таке терпеноїди. Склад терпеноїдів.

Головне, що потрібно знати про ефірні олії, - це органічні сполуки з численним вмістом компонентів, які складаються з терпенів, спиртів, альдегідів, кетонів і вуглеводнів, які виробляють ефірноолійні рослини. Назва "ефірні олії" була застосована наприкінці XVII століття, коли хімічний склад олій був невідомий. Ефірними їх називали тому, що вони леткі, а оліями тому, що жирні на дотик. Пізніше було встановлено, що в хімічному відношенні ефірні та жирні олії не мають нічого спільного з класом ліпідів.

Буде великою помилкою використовувати тільки основні, більш виражені частини в складі ефірної олії. Олію використовують у цілому, так як вона є. Ефект в ароматерапії досягається сукупністю всіх її компонентів. І якщо якась речовина в чистому вигляді може завдати серйозної шкоди, то в разі правильного використання ефірної олії з вмістом цієї речовини ми отримуємо дієвий результат. Тобто, якщо ефірна олія цілісна, значить, вона жива і придатна для терапії. Приклад: відновлені олії не мають терапевтичної цінності.

Хімічний склад ефірних олій вельми мінливий, з огляду на різні чинники (місце зростання рослини, час її збирання, умови зберігання, способи отримання). Якщо було багато дощів - олія одна за складом, а якщо посуха, в регіоні природного зростання сировини, то кількісний склад компонентів буде іншим.

Ефірні олії складаються з хімічних компонентів, що містять вуглець, водень і кисень. Загалом їх виділено понад 500 органічних речовин. Хімічні речовини, що входять до складу ефірних олій, поділяються на кілька функціональних груп.

1 група. Терпени

Це вуглеводні, що містять вуглець і водень.

Терпени характеризуються високою летючістю, легко випаровуються і розпадаються, тому ефірні олії з великим вмістом терпенів не підлягають тривалому зберіганню. Терпени сильні стимулятори з антивірусними властивостями, здатні подразнювати шкіру. Високим вмістом терпенів відрізняються олії лимона, апельсина, бергамота, сосни (скипидар), мускатного горіха.

Молекули терпенів невеликі за розміром, вони належать до числа найменших серед молекул сполук, що містяться в ефірних оліях. Вони дуже швидко проникають у носові шляхи і дуже швидко випаровуються. В олії бергамоту, та інших цитрусових саме терпени викликають чутливість до ультрафіолету.

У олії бергамоту, та інших цитрусових саме терпени викликають чутливість до ультрафіолету.

Через терпени олія ялівцю, сосни, ялиці можуть подразнювати нирки, посилити сечовиділення, тому не слід застосовувати їх людям, які страждають на нефрит. ерпени, хімія ефірних олій, склад олії: монотерпени, сесквітерпени та дитерпени?

а. Монотерпени

Властивості монотерпенів:

• антисептики;
• антибіотики;
• фунгіцидні (протигрибкові);
• антивірусні;
• відхаркувальні;
• сечогінні;
• збуджувальні;

б. Сесквітерпени

Сесквітерпени більш стійкі до окислення, і менш леткі та мало схильні до окислення. Вони містяться в ромашці римській, гвоздиці, ладані, троянді. Ефірні олії, багаті цими сполуками, дуже густі й мають стійкий запах. З коренів, деревини та зелених частин рослин виділено загалом понад дві тисячі різних сесквітерпенів.

Властивості сесквітерпенів:

• седативні;
• протипухлинні;
• імуномодулюючі;
• спазмолітичні;
• анальгезуючі;
• заспокоюють центральну нервову систему;
• бактеріальні;
• антивірусні;
• фунгіцидні (протигрибкові).

в. Дитерпени

Дитерпени присутні в ефірних оліях у малих дозах.

Властивості дитерпенів:

• фунгіцидні;
• бактерицидні;
• відхаркувальні;
• гармонізуючі гормональну систему.

2 група. Терпеноїди

Терпеноїди - це хімічні сполуки, які містять крім вуглецю і водню ще й кисень. До них належать: спирти, альдегіди, ефіри, кетони, феноли, кумарини. Спирти - це сполука, що найчастіше зустрічається в ефірній олії. Їхній аромат часто є провідною нотою. Практично відсутня токсичність, тому добре застосовуються в геронтології та педіатрії. Спирти легко випаровуються, часто їхній аромат є провідною нотою в характеристиці запаху (гераніол, ментол...).

Властивості спиртів:

• бактерицидні;
• збуджувальні;
• анальгезуючі;
• антивірусні;
• сечогінні;
• стимулюють імунну систему;
• регулюють гормональну діяльність;

Інтересно, що підшлункова залоза виробляє 32 сполуки групи спиртів, які беруть участь в обміні речовин. До цієї групи належать деякі з найкорисніших молекул у складі ефірних олій.

На спирти багаті ефірні олії: неролі, іланг-іланг, бергамот, пачулі, троянда, герань, петітгрейн, м'ята перцева, мирт, чайне дерево, сандал, пачулі, імбир, лаванда, мускатна шавлія.

б. Альдегіди

Альдегіди легко окислюються, чим пояснюються їхні активні властивості.

У великих концентраціях можуть викликати подразнення на шкірі, слизовій. Вони холодні та вологі. Ефірні олії, багаті на альдегіди, мають характерний лимонний запах. Альдегіди містяться в лимоні, апельсині, лаймі, мандарині, грейпфруті, пачулі, мелісі, лимонній траві, цитронеллі, евкаліпті лимонному.

Альдегіди не такі безпечні, як, наприклад, терпени чи спирти. Вони можуть викликати алергічну реакцію у чутливих людей або подразнення шкіри, слизової. Тому необхідно бути обережними під час використання ефірних олій, що містять велику кількість альдегідів. Особливо це стосується дітей і людей із чутливою шкірою або алергією. Холодна (за своєю енергетикою) ефірна олія зазвичай містить більшу кількість альдегідів.

Ніколи не наносьте нерозбавлені ефірні олії з великим вмістом альдегідів на слизові. А перед тим, як використовувати на шкірі, необхідно провести тестування на алергічну реакцію.

Перед тим, як використовувати на шкірі, необхідно провести тестування на алергічну реакцію.

До альдегідної групи відносяться ефірні олії: апельсин, лайм, лимон, мандарин, грейпфрут, літзея кубеба, цитронелла, лимонний евкаліпт, стиракс, пачулі.

Властивості альдегідів:

• антисептичні;
• розслаблювальні;
• протизапальні;
• спазмолітичні;
• жарознижувальні;
• антиінфекційні;
• знижують кров'яний тиск;
• противірусні.

в. Ефіри (прості та складні)

Ефіри - це хімічні сполуки, що містять кислотні радикали (незалежні сполуки), які забезпечують їхню біологічну активність.

Ефіри містяться в більшості ефірних олій, щоправда, в невеликих кількостях. Вони надають аромату деякої фруктової ноти та відтінку солодощів. Ефіри мало токсичні та вважаються відносно безпечними. Але їхній високий вміст в ефірних оліях може викликати подразнення на шкірі. Наприклад, олія римської ромашки містить до 80% ефірів. Вони чинять потужну гармонізуючу дію на нервову систему. Ними багаті олії кориці, гвоздики, анісу, базиліка, лаванди, неролі, мускатної шавлії, ромашки, бергамоту, іланг-ілангу, троянди, герані.

Властивості ефірів:

• розслаблюючі;
• протизапальні;
• спазмолітичні;
• зігріваючі;
• ранозагоювальні;
• протигрибкові;
• антипаразитарні;

г. Кетони

Якщо олії з вмістом кетонів використовувати обережно і дотримуватися термінів придатності, то вони не небезпечні. Властива їм унікальна здатність стимулювати ріст нових клітин знайшла застосування в косметології. Майже чистий кетон являє собою камфорну олію.

Майже чистий кетон являє собою камфорну олію.

До числа ефірних олій з високим вмістом кетону входять олія розмарину, м'ята перцева, гісоп, кедра, ветиверії, евкаліпта. Вони можуть негативно впливати на функції нервової системи, можуть викликати викидень, порушити функцію печінки (гісоп). Олії з великим вмістом кетонів не використовують в ароматерапії, а олії з їхньою мінімальною кількістю вважають відносно безпечними: (ветиверія, м'ята, розмарин, евкаліпт) мають численні позитивні дії:

Властивості кетонів:

• антисептичні;
• ранозагоювальні;
• жарознижувальні;
• знеболювальні;
• муколітичні (стимулюють вироблення слизу);
• протигрибкові;
• протизапальні;
• седативні;
• ліполітичні (розчиняють жири);
• антикоагулюючі (протизгортальну).

д. Феноли

Феноли вважаються найнебезпечнішими компонентами ефірних олій. За неправильного використання вони можуть викликати токсичні реакції - запаморочення, слабкість, подразнення шкіри, розлад дихання, алергію. Отже, олії з великим вмістом фенолів потрібно сильно розбавляти і приймати короткочасно. Грамотне застосування олій цієї групи дають змогу розв'язувати велику кількість проблем порушення здоров'я.

У фармацевтиці фенол застосовується для виробництва гігієнічних губних помад і пастилок від кашлю. Фенолами багаті ефірні олії гвоздики, кориці, чебрецю.

Властивості фенолів:

• антисептичні;
• антибактеріальні;
• бактерицидні;
• антивірусні;
• антипаразитарні;
• протигрибкові;
• діуретики;
• відхаркувальні;
• протипухлинні;
• імуностимулюючі;
• муколітичні;
• антисклеротичні;
• підбадьорливі;
• зігрівальні.

е. Кумарини

Здебільшого, накопичуються в коренях, корі, плодах, а в стеблах і листках меншою мірою. Вони найбільш типові для рослин родин зонтичних, рутових і бобових.

Властивості кумаринів:

• бактеріостатичні;
• фунгіцидні;
• протизгортаючі;
• протипухлинні;
• бактерицидні;
• антисептичні;
• протизапальні;

Автор: О.Шарова