Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Кожна ефірна олія - це унікальний природний продукт, що має складний хімічний склад. Саме цей склад визначає його властивості та сферу застосування. Однак, не всі ефірні олії створені рівними. Якість ефірної олії - це комплексний показник, який залежить від багатьох факторів.

Актуальність оцінки якості ефірних олій особливо висока у зв'язку з популярністю ароматерапії. При виборі ефірної олії для лікування або профілактики захворювань, створення аромакомпозицій або для використання в косметичних цілях важливо бути впевненим у його справжності та ефективності. Від якості ефірної олії залежить як результат її застосування, а й безпека.

У цій статті ми розповімо основні критерії оцінки якості ефірних олій. Ви дізнаєтесь, як відрізнити натуральну олію від підробки, які фактори впливають на якість ефірної олії та як інтерпретувати дані хроматографічного аналізу. Ми також обговоримо, як вибрати відповідне ефірне масло для конкретних цілей і як правильно його використовувати.

Комплексне розуміння якості ефірної олії включає в себе два фактори, які визначаються хроматографічними методами: відповідність типу і рівень якості.

Перший фактор, відповідність типу. Отримані з рослин, ефірні олії містять певний набір головних компонентів, які в разі застосування типової сировини та типової технології практично не змінюються протягом тривалого часу.

Типова сировина - це зазвичай певний ботанічний вид рослини, а також певна частина рослини (наприклад, плоди, насіння, листя, деревина, коріння, кора, квіти, ціла рослина), з якої отримано ефірну олію. Це пов'язано з тим, що ефірна олія, отримана з різних частин рослин, відрізняється за хімічним складом і має різні властивості. Важливим є також географічне походження, яке вносить свої нюанси в якісні характеристики ефірної олії. Щоправда, географічне походження зазвичай пов'язане з сортовою варіацією одного і того ж ботанічного виду, а також усіх його різновидів і хемотипів, стійких та економічно вигідних для обробітку в даних географічних умовах. Тому найчастіше географічна варіація - це варіація сортів.

Типова технологія - це закріплений у відповідних документах спосіб обробки рослини з метою виділення ефірної олії (парова дистиляція, віджимання, екстракція). Порушення технології (дуже часто, вимушене) і застосування нетипової сировини або типової сировини з домішками - основні причини порушення хімічного складу ефірної олії.

Другий фактор, рівень якості. Рівень якості ефірної олії визначається кількісним співвідношенням типових компонентів. У разі, якщо ефірна олія не відповідає типу безглуздо говорити про рівень якості. Кількісне співвідношення компонентів нестабільне. Воно змінюється в досить широких межах. На нього впливають так багато чинників, що врахувати їх не представляється можливим. З іншого боку, присутні в ефірних оліях компоненти визначають пріоритетний напрямок її використання (технічний, парфумерний, медичний).

Вважається, що чим більше якогось компонента, тим ефективніше використання ефірної олії в цій галузі. Наприклад, у випадку лавандової олії таким компонентом є ліналілацетат. Що більше ліналілацетату в ефірній олії лаванди, то ефективніше використання цього типу ефірної олії для цілей створення різних парфумерних композицій. Відповідно до цього вміст ліналілацетату на рівні 40-42% відносить таку ефірну олію до вищого ґатунку, із вмістом 35-40% - до середнього, нижче 35% - до низькоякісної.

Цей досить простий погляд на рівень якості ускладнюється багатьма факторами, головним з яких є одночасна присутність в ефірних оліях сотень важливих компонентів, багато з яких "працюють" у різних напрямках вектора якості. При цьому компоненти, вміст яких часто дуже малий, можуть істотно впливати на якість. Наприклад, у випадку лавандової олії такими компонентами є 1,8-цинеол, камфора, терпінен-4-ол (негативний вплив), октанон-3, 3-октенілацетат, нерілацетат, геранілацетат (позитивний вплив).

Для різних ефірних олій одні й ті самі компоненти можуть вважатися показниками як позитивної, так і негативної якості. Наприклад, у випадку лавандової олії збільшення вмісту 1,8-цинеолу є негативним фактором і підвищена його кількість знижує якість лавандової ефірної олії. У випадку ж ефірної олії евкаліпта збільшення вмісту 1,8-цинеолу (до 85-92%) є позитивним фактором якості. Це пояснюється тим, що лавандова та евкаліптова олія мають різний напрямок використання. Якщо лавандова олія використовується в парфумерії, то евкаліптова - у медицині.

Для парфумерії 1,8-цинеол не використовується, оскільки має різкий, камфорний запах. У медицині 1,8-цинеол використовують у складі ефірних олій як судинорозширювальний і відхаркувальний засіб. Але для ефірної олії чайного дерева вміст у типовому зразку 1,8-цинеолу має становити 4-12%. Особливість ефірної олії чайного дерева полягає в тому, що вона використовується в медицині. Вважається, що дія 1,8-цинеолу починає даватися взнаки з 4-5%, але при вмісті його вище 12% застосування ефірної олії на слизові оболонки спричиняє хворобливі відчуття.

одночасно, вміст терпінен-4-олу в ефірній олії чайного дерева має становити 40-42%, що забезпечує її бактерицидні та сечогінні властивості, в той час, як було вже сказано, підвищений вміст терпінен-4-олу в лавандовій олії погіршує її якість.

Автор: А.Новак