Сторінка українською мовою | Страница на русском языке

Останніми роками вченими висловлюється сенсаційне припущення: імунна система - це шостий орган чуття. Він сприймає неусвідомлювану інформацію про навколишній світ, повідомляє мозку про події поза і всередині тіла. І нюх, і імунітет відповідають за одну важливу функцію - розпізнавання; умовно кажучи, вони визначають "своїх" і "чужих".

Відомо, що в процесі еволюції нюх, який відіграє величезну роль у житті тварин, частково втрачає своє значення у приматів і людини. Навпаки, імунна система найбільшої досконалості досягає у вищих тварин і людини. Можливо, відбувається поступова передача функцій від нюхової системи до імунної. Загальна модель молекулярного розпізнавання цілком припускає існування такої кількості нюхових рецепторів (сприйнятливих ділянок), яка дає змогу провести аналогію й установити еволюційний зв'язок між імунною та нюховою системами.

Чи означає вищесказане, що в житті людини нюх займає незначне місце? Звісно, ні! Навпаки, стає зрозумілим, як і чому аромати впливають на імунний захист.

Розвиток живих організмів і людини в природній атмосфері протягом тисячоліть сприяв тісному контакту з летючими біологічно активними речовинами рослинного походження, з'явилася залежність живих організмів від них. Співіснування рослин-ефіроносів і тварин сформувало між ними спільний обмін речовин: про це свідчить схожість деяких компонентів рослинних ароматичних речовин і регуляторних чинників в організмі людини (наприклад, гормонів і речовин, що передають нервові сигнали).

Рослинні ароматичні речовини відіграють велику роль у глобальних атмосферних процесах, позитивно впливають на хімічний склад води та біосферу, саме вони роблять повітря нашої планети "живим". В атмосферу за рік надходить близько одного мільйона кілотонн рослинних ароматичних речовин.

Відсутність або дефіцит ефірних олій в атмосфері чи приміщенні може призвести до розвитку у тварин і людини різних захворювань (це навіть використовується в експерименті для моделювання імунодефіцитів). Для профілактики кожна здорова людина має щодня вдихати 3-4 мг рослинних ароматичних речовин, у разі захворювання ці речовини слугують ліками. Існує зв'язок лікарських властивостей рослин з еволюцією, процесом виживання, пристосування до довкілля (найперспективнішими з фармакогностичного погляду, на думку вчених, є реліктові та стародавні рослини, які пережили зміну геологічних епох, мають найбільший "адаптаційний досвід", а також мешкають у суворих умовах).

Роль ефірних олій (і основної їхньої частини - терпеноїдів) в еволюції рослин дуже велика і багато в чому загадкова. Ці речовини дуже активні хімічно, тому впливають на генетичний апарат, сприяють генетичному закріпленню властивостей, які вони проявляють. Вони беруть участь у взаємодії рослин одна з одною і в спілкуванні флори і фауни (добре відома роль фітонцидів, фітоантибіотиків - речовин рослинного походження, здатних знищувати клітини інших рослин, а також мікроорганізмів). Оборонна роль деяких рослинних ароматичних речовин розглядається як еволюційна попередниця імунного захисту.

Еволюція розпізнавальних молекул призвела до формування споріднених структур: з одного боку - смакових і нюхових рецепторів, з іншого - системи тканинної сумісності та імуноглобулінів. Імуноглобуліни - це спеціальні білки, антитіла, що діють самостійно або розташовуються на клітинах крові та допомагають їм впізнавати і знищувати мікробні або ракові клітини. Система тканинної сумісності - це ніби імуногенетичний паспорт людини (або тварини), що характеризує її індивідуальну неповторність і біологічні особливості, зокрема схильність до хвороб.

Суттєво нюховий тракт починається з рецепторів (сприйнятливих ділянок), устрій яких має низку аналогій із будовою імуноглобулінів і білків, що відповідають за тканинну сумісність. З комплексом тканинної сумісності пов'язані деякі порушення нюху в людини (так звані аносмії, що нерідко поєднуються з порушеннями статевої поведінки) і продукція феромонів у тварин. Феромони - пахучі речовини, що виділяються спеціальними залозами, відіграють величезну роль у житті тварин (і в завуальованій формі - у людини), багато в чому визначаючи їхню статеву поведінку, фактично тестуючи біологічну сумісність партнерів для відтворення потомства. Але ж на наступному етапі визначення сумісності - це функція імунної системи!

Відомі випадки не виношування вагітності з імунологічних причин: імунна система матері не дає змоги розвинутися зародку (наполовину чужорідному для материнського організму), який, мабуть, містить невдалу комбінацію материнських і батьківських генів. У випадках, коли імунна система "визнає" комбінацію вдалою, вона не вважає її чужорідною, відторгнення не відбувається (під впливом статевих гормонів - одних із посередників між нервовою та імунною системами - імунна система стає "лояльнішою" до ембріона, щоб знову вступити у свої права до кінця вагітності та моменту народження плода). До речі, ракові пухлини можуть маскуватися ембріональними білками, щоб приспати пильність імунної системи.

Таким чином, відомий взаємозв'язок нюху та статевої поведінки закріплено імуногенетично.

Дуже цікаво, що феромони передають інформацію про багато емоцій - страх, наприклад. Ще цікавіше, що феромони тварин, які перебувають у стані стресу, впливають на імунітет інших тварин. Пригнічення імунітету спостерігається і при нестачі нюхової інформації, відсутності запаху матері або порушенні цілісності нюхового мозку. Сюди, у так звану нюхову цибулину, приходить інформація про запах. Тісно пов'язані між собою нюховий мозок і так звана лімбічна система складають давній мозок ссавців. Запахи відіграють велику роль у виникненні емоцій, статевій поведінці, пам'яті, оскільки за ці функції відповідає саме лімбічна система. Але дивовижним є те, що ушкодження лімбічної системи не лише призводить до зміни емоційності, сексуальності, а й призводить до тяжких імунодефіцитів.

Чудово те, що відновити імунологічні та поведінкові функції в цьому випадку можна антидепресантами. Мабуть, можна припускати, що нюхові та імунологічні порушення при деяких психічних розладах - хворобі Альцгеймера, епілепсії, синдромі Дауна, шизофренії, а також при старінні й "схильності до психозів" - взаємопов'язані на рівні рецепції, тобто порушення механізму розпізнавання, утруднення розрізнення в системі "свій - чужий".

Не менш важливими є також екологічні аспекти взаємодії нюхової та імунної систем. Встановлено, що агресивні хімічні запахи викликають сильний стрес. Нюхові подразники, пов'язані із забрудненою атмосферою, розглядаються як психотравмувальні та імуно-токсичні, що мають відношення до дихальних алергозів.

Хоча в людини нюх розвинений слабкіше, ніж у багатьох тварин, але люди здатні розрізняти запахи тисяч різних речовин. Відомо, що на організм впливають і підпорогові концентрації пахучих речовин, тобто неусвідомлювані запахи. Тож із надмірним або недостатнім отриманням ароматичних речовин, неможливістю розрізняти запахи в людини можуть бути пов'язані і депресивні розлади, і порушення статевої поведінки, і імунодефіцити.

Автор: Невідімова Т.І.